Десять відповідей на запитання батьків п’ятирічних дітей

 (повідомлення МОН)

   1. Примусово ніхто не буде готувати дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання.

   Ст. 8 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечувати дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Батьки повинні бути поінформовані про можливі шляхи залучення дітей до здобуття дошкільної освіти. Водночас місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні створити для цього необхідні умови. Отже, дві сторони однієї дуже важливої справи: перша – відповідальність, упевненість і бажання батьків; друга – відповідальність держави за створення доступності і безоплатності дошкільної освіти.

2. Обов’язкова дошкільна освіта для дітей старшого дошкільного віку є необхідністю.

   Питання щодо обов’язковості здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти назрівало вже давно, бо всі (передусім батьки) розуміли, що це необхідно. Адже це, насамперед, переваги для дитини. Подивимося на це з різних позицій: «дитина і колектив» (уміння узгоджувати свої інтереси з іншими, виховання почуття дружби, взаємодопомоги, підтримки); «дитина і соціум» (уміння спілкуватися з іншими людьми, знаходити правильне рішення і вихід з різних життєвих обставин, бажання подальшого навчання в школі); «розвиток дитини» (здійснює педагог, який володіє необхідними знаннями та може забезпечувати повноцінний комплексний розвиток дитини з урахуванням її індивідуального розвитку); «дитина і майбутнє шкільне навчання»(забезпечення рівних стартових умов для всіх дітей, фізична, психічна, моральна, мотиваційна, вольова, інтелектуальна готовність тощо). І, мабуть, тому й відсоток охоплення дітей старшого дошкільного віку дошкільною освітою щорічно зростав і натепер становить 93,5 відсотка.    У прийнятті такого рішення є переваги і для батьків, бо вони будуть упевнені, що їхні діти отримають повноцінний розвиток, і для цього буде створено необхідні умови та запропоновано різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти.    Окрім того, практика інших країн свідчить про позитивний досвід такої роботи.

3. Ніяких спеціальних програм, а тим більше підручників, про які часто згадується у засобах масової інформації, для організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку не потрібно.

   Освітній процес для дітей старшого дошкільного віку організовується відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти як державного освітнього стандарту та програмових вимог. Дошкільна освіта у межах Базового компонента здійснюється за Державною базовою програмою, яка є основною.    Дошкільні навчальні заклади можуть користуватися й додатковими програмами, вимоги до яких визначено листом МОН від 27.05.2010 р. № 1/9-369 «Щодо порядку розроблення програм для дошкільних навчальних закладів».    Перелік програм і видань, рекомендованих для використання в роботі у дошкільних навчальних закладах, щороку затверджується Міністерством освіти і науки України та публікується у фахових виданнях.    У роботі з дітьми дошкільного віку також можуть використовуватися програми (додаткові й експериментальні), що схвалені для використання в певному регіоні науково-методичними радами обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Чинні програми передбачають завдання з різних видів роботи з дітьми, в тому числі пізнавальний, мовленнєвий, логіко-математичний, художньо-естетичний, фізичний та соціальний розвиток дітей.

4. Обов’язковість дошкільної освіти для дітей п’ятирічного віку не означає заміну дошкільної освіти на шкільне навчання. Діти не повинні сісти за парти, як першокласники в школі, навчатися писати, читати тощо.

   Провідною діяльністю в житті дитини дошкільного віку залишається гра, за допомогою якої необхідно формувати передумови навчальної діяльності (дотримання правил, уміння стримувати власні бажання, якщо вони суперечать правилам гри, навчання поводитися в колективі тощо).    Заняття (групові, підгрупові, індивідуальні) не будуть дублювати шкільні уроки за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей, не будуть підпорядковані тільки логіці майбутніх навчальних шкільних дисциплін. Одним з основних завдань педагогічних колективів, які працюють з дітьми дошкільного віку, буде створення розвивального середовища для дітей, що передбачає зміщення акцентів з проблеми його дидактичного забезпечення на створення сприятливого простору для розгортання дітьми активної, творчої поведінки у специфічних для віку видах діяльності (ігровій, пізнавальній, продуктивній, самостійній художній діяльності, спілкуванні з дорослими і однолітками тощо) і відповідно організацію роботи з дітьми в ньому.

5. Дітей старшого дошкільного віку будуть приймати до дошкільного навчального закладу протягом календарного року.

   Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305 прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року. І тому це не означає, що дітям старшого дошкільного віку необхідно відвідувати дитячий садок саме з 1 вересня. Батьки повинні вибрати і форму залучення дитини до дошкільної освіти і час, коли віддавати до дитячого садка, враховуючи при цьому різні чинники, в тому числі й стан здоров’я дитини.

6. Обов’язковість дошкільної освіти не означає, що діти повинні перебувати у дошкільному навчальному закладі кожного дня та протягом дня.

   Законом України «Про дошкільну освіту» (ст.11) за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого перебування дітей, у тому числі і короткотривалого (сьогодні в Україні функціонує більш як тисяча груп короткотривалого перебування).

7. Батьки мають право вибирати різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти.

   Оптимальний варіант, звичайно, дитячий садок. У разі його відсутності відкриваються групи для організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку на базі навчальних закладів або інших приміщень. Буде здійснюватися соціально-педагогічний патронат, а також діти можуть отримувати дошкільну освіту з допомогою фізичних осіб, які мають відповідну вищу педагогічну освіту та ліцензію на право надання послуг у сфері дошкільної освіти.

8. Ніяких документів про отримання дітьми дошкільної освіти не передбачається.

  Положенням про дошкільний навчальний заклад передбачено перелік документів, необхідних при прийомі дитини до дошкільного навчального закладу (заява батьків або осіб, які їх замінюють, медична довідка про стан здоров’я дитини, довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтво про народження).    Прийом дітей до першого класу здійснюється відповідно до наказу міністерства від 07.04.2005 р. № 204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів», яким передбачено, що для зарахування дитини до першого класу батьками або особами, які їх замінюють, подається на ім’я директора загальноосвітнього навчального закладу копія свідоцтва про народження дитини та медична довідка встановленого зразка.

9. Роботу з дітьми старшого дошкільного віку будуть проводити педагогічні працівники, які мають відповідну педагогічну освіту.    У дошкільних навчальних закладах з дітьми старшого дошкільного віку працюють безпосередньо вихователі. Також - музичні керівники, інструктори з фізкультури, практичні психологи.    До роботи з дітьми, які не відвідують дитячі садки, будуть залучатися ще й соціальні педагоги, вчителі шкіл, які обов’язково будуть обізнані із специфікою організації роботи з дітьми.

   10. Дії міністерства.

   Разом з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти, Національною академією педагогічних наук України міністерством буде розроблено орієнтир для педагогів і батьків щодо змістового наповнення роботи та очікуваних досягнень у розвитку дітей старшого дошкільного віку, а також методичні рекомендації з питань наступності в роботі дошкільних навчальних закладів і початкової школи.    Інформуємо також, що з метою широкого обговорення питань дошкільної освіти п’ятого листопада цього року буде проведено І Всеукраїнський з’їзд педагогічних працівників дошкільної освіти.    Повідомлення МОН    За матеріалами журналу "Освіта України"

Незалежно від того, коли дитина пішла до школи, у 6 чи 7 років, вона в певний момент свого розвитку проходить через кризу. Цей перелом може початися в 7 років, а може зміститися до 6 або 8 років. Криза – це норма, це добре, закономірно і необхідно. Змінюються інтереси, цінності дитини, стиль її життя. Криза 6 – 7 років – це період народження соціального „Я” дитини.   

    Криза 6 – 7 років відокремлює молодший шкільний вік від дошкільного дитинства.      До вступу в школу діти уже мають шестирічний (семирічнмй) досвід навчання: спонтанно, самостійно або за допомогою дорослих – за ці роки вони вже багато чого навчилися. Цей процес був частиною їхнього життя, він підтримувався вродженою допитливістю дитини, її активністю, потребою нових вражень.      На противагу цьому, шкільне навчання не спонтанний, а цілеспрямований, регламентований процес, що вимагає від дітей інших механізмів навчання. Зокрема, передбачається довільна діяльність, вольова регуляція поведінки, наполегливість, посидючість, терпіння й інші вольові якості.      Але шестирічні діти за рівнем свого психічного розвитку залишаються дошкільниками. Вони зберігають особливості мислення, властиві дошкільному віку, у них переважає мимовільна пам”ять – запам”ятовує те, що цікаво, а не те, що потрібно запам”ятати. Шестирічки можуть займатися однією справою не більше 15 хвилин.Їм складно розвиватися в умовах твердої, формалізованої системи шкільного навчання. Включення дітей цього віку в навчальну діяльність вимагає особливих умов – „дошкільного” режиму, ігрових методів навчання тощо. Питання про навчання в першому класі дитини шести років повинно вирішуватися індивідуально, виходячи з її психологічної готовності до школи.      Незалежно від того, коли дитина пішла до школи, вона у певний момент свого розвитку проходить проходить через кризу. Дитина зберігає багато дитячих якостей – легковажність, наївність. Але вона вже починає втрачати дитячу безпосередність, що помітно в поведінці. У школі вона здобуває не тільки нові знання й уміння, але й певний соціальний статус. Змінюються інтереси, цінності дитини, стиль її життя. Дитина відкриває для себе значення нової соціальної ролі – школяра, навчальну мотивацію, пов”язану з оцінюванням. Навчальна діяльність стає провідною. Формування відповідної внутрішньої позиції докорінно змінює самосвідомість. Криза 6 – 7 років – це період народження соціального „Я”дитини.

  Не тільки дитина переживає кризу, але й батьки, тобтовся родина. Батьків у цей період хвилює той факт, що дитина належить не тільки їм, а й широкій соціальній системі – школі, яка теж впливає на малюка. На цьому етапі може зростати напруження в родині: у дитини – через включення її в новий колектив і зміну вимог; у батьків – тому, що „продукт їхньої виховної діяльності” виявляється об”єктом загального огляду.      Завдання батьків – підтримати дитину й допомогти їй адаптуватися до нових соціальних умов, у яких з”являються труднощі:      - пов”язані з новим режимом дня (особливо це стосується дітей, які не відвідували дитячий садок);       - пов”язані з адаптацією дитини до класного колективу;       - пов”язані зі стосунками дитини з учителем, на які може накладатися стиль сімейного виховання в сфері дитячо – батьківських взаємин;       - труднощі прийняття дитиною нових вимог з боку батьків.     

Початок навчання дитини в школі вимагає від батьків гнучкості й необхідності переглядурозподілу обов”язків у родині:    

   1.Хто, якщо буде потреба, відводитиме забиратиме дитину зі школи.  

     2. Хто допомагатиме дитині виконувати домашні завдання, і в чому повинна полягати допомога дорослих.     

3. Хто займатиметься розвитком дитини в позаурочний час (гуртки, муична та спортивна школа).      4. Чи буде дитина відвідувати групу продовженого дня й чи буде з нею хтось вдома, якщо це не передбачається.    

5. Які вимоги будуть висувати до дитини як до учня й члена родини (рівень оцінювання шкільної успішності, домашні обов”язки).   

   6. Хто ходитиме на батьківські збори і братиме участь у шкільному житті дитини.    

 Від того, як вдається батькам домовитися у цих і багатьох інших питаннях, залежить успішність переживання родиною цього етапу життєвого циклу.       Величезну роль у розвитку навчальної й пізнавальної мотивації відіграє здатність учителя підтримати ті приподні потреби, які має першокласник за рахунок включення гри в навчальний процес, опори на уяву дитини, її здатність фантазувати. Діти відгукуються на те, що їм доступно, що приносить задоволення й радість. Це й створює позитивну мотивацію навчання, полегшуючи дитині перехідний період. Дитина повинна розуміти, що учитися – це одержувати знання, розвивати здібності, набувати практичних навичок, займатися осмисленою роботою.Учитися потрібно не заради оцінок, а для одержання нових знань. Тільки в цьому випадку малюк докладає зусиль, активно набуває корисних навичок й розвиває свій інтелект.  

        Батьки, готуючи сина або доньку до школи, звісно, розповідають, як їм там буде добре, як корисно, як цікаво (суцільни знаки оклику). Зрозуміти мам і татусів, звичайно, можна: їм хочеться створити в дитини позитивне очікування. І першркласник, окрилений цими словами, справді, охоче йде до школи і сідає за пврту, пильно дивиться на вчительку... Але! Варто йому зрозуміти, що тут, у школі, є свої суворі „не можна” й „треба”, свої вимоги й заборони, як картина відразу змінюється – для більшості дітей. Батьки обіцяли, що дитині буде цікаво й весело, а вона насправді сумує, і втомлюється, і не все в неї виходить... На думку дитини – батьки її обдурили.      Що ж робити? Змістити акценти. Просто розповісти про те, як добре вчитися в школі, що там роблять, яка в цьому користь; дати дитині інформацію для роздумів. Завдання батьків – розповісти про школу так, щоб дитина хотіла бути разом з іншими, хотіла добре вчитися. Бажання -  велика сила, воно допоможе дитині внутрішньо зібратися.  

     Розчарування – це ціла гама негативних емоцій: безсилля, безнадійність, розгубленість. І все охоплює дитину, коли вона розуміє, що її очікування не збулися. Що протиставить цьому – Надію. „Так, ти помилився... так, тобі не пощастило... так, у тебе щось не вийшло... Але з будь – якої ситуації є вихід, і тільки від тебе залежить, як далі будуть складатися стосунки, як підуть твої справи” – дитина повинна повірити в це.      Коли дитина йде до школи батьки орієнтують її на успіх. Це правильно. Але дитину потрібно підготувати до того, що будуть і розчврування. Обов”язково будуть і невдалі відповіді біля дошки, і „завалені” контрольні, і приятелі, які підвели... Будуть такі моменти, коли вона відчує себе несправедливо скривдженою, безпомічною, розгубленою маленькою істотою. Тому що вона починає входити у велике життя. Дитина повинна навчитися долати все це, спочатку за допомогою дорослих, а потім – самостійно.     Розчарування можна зупинити, а може стати позитивним стимулом, поштовхом до нових рішень і дій. По суті, якою стане дитина, багато  в чому залежить від того, як батьки реагуватимуть на дитячі переживання і як дитина навчиться справлятися зі своїми неприємностями.       Якщо ваша дитина непосидюча, часто відволікається, коли робить домашнє завдання        У першому – другому класі в дітей ще не розвинена довільна поведінка, тобто вміння діяти активно, самостійно, без підтримки з боку дорослих.     Пропонуємо два способи, як цього домогтися – просто й ефективно.     Секундомір       Ви сідаєте поруч, берете в руки секундомір. А дитина робить уроки. Щойно дитина відволікається, ви вмикаєте секундомір. Потім можна підсумувати згаяний час.      Результат дітей дуже вражає. Відразу ж зникає запитання „Чому тау довго роблять уроки?”. Це наочне покаже, куди витрачається час. Щойно вмикається секундомір, дитина повертається до праці. Спочатку можна сидіти поруч, а потім збоку (але не забувайте спостерігати).     Пісковий годинник        Даєте завдання, перевертаєте пісковий годинник і йдете. Чому це працює? Тому що це наочно. Дитина бачить, як „тече” час, це допомагає їй регулювати темп своєї діяльності. Самій.      У цей період дитина відчуває суттєве розумове навантаження. Тому не перевантажуйте її численними гуртками  й секціями. Нехай дитина після школи гуляє на свіжому повітрі, увечері  робіть її масаж, а на ніч розповідайте „чарівні” історії.     Дуже важливий емоційний контакт батьків із дитиною. Постарайтеся приділяти більше уваги своїй дитині, особливо в перший рік навчання: допомагайте виконувати домашні завдання , хваліть, обіймайте і радійте разом із нею. Любіть своє дитя не за гарні оцінки, а за те, що воно є – не таке, як інші, бажане, неповторне, особливе, унікальне!

Але шестирічні діти за рівнем свого психічного розвитку залишаються дошкільниками. Вони зберігають особливості мислення, властиві дошкільному віку, у них переважає мимовільна пам'ять.

Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може успішно навчатися в школі. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає ходити раніше, ніж інші, але потім довго не говорить, хтось,навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви.

Відомо, що готовність дитини до школи залежить від багатьох чинників і людей, які беруть безпосередню участь у вихованні, але насамперед від батьків.

Виховувати дитину – велике мистецтво, тому що сам процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі батьків.

Аби ви самі визначили, чи готова ваша дитина до школи, пропонуємо невеличкий тест.

Тест «ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ?»

1.    Чи хоче ваша дитина йти до школи?

2.    Чи думає дитина про те, що у школі багато дізнається й навчатися їй буде цікаво?

3.    Чи може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин, наприклад, збирати конструктор?

4.    Чи правда, що ваша дитина у присутності незнайомих не соромиться?

5.    Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картиною не менше як з п’яти речень?

6.    Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

7.    Чи вміє вона відмінювати іменники?

8.    Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?

9.    Чи вміє ваша дитина рахувати до десяти і навпаки?

10.Чи вміє розв’язувати прості задачі на віднімання та додавання одиниці?

11.Чи любить малювати і розфарбовувати картинки?

12.Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм, наприклад, робити аплікації?

13.Чи може зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

14.Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

15.Чи може узагальнювати поняття, наприклад, назвати одним словом овочі: помідор, морква, цибуля?

16.Чи любить ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

17.Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

Якщо їх:

15-18 – дитина готова йти до школи. Ви недаремно з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати.

10-14 – ви на правильному шляху, дитина багато чому навчилася, а запитання, на які ви відповіли «ні», підкажуть вам, з чим іще слід попрацювати.

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, спробуйте виділити більше часу заняттям із дитиною та зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

 Методики обстеження рівня розвитку пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку

v

Методики обстеження рівня розвитку пізнавальної активності

у дітей старшого дошкільного віку

Склади картинку

     Мета:визначити рівень розвитку операції аналізу.

     Матеріал: чотири картки розміром 20 х 15см. з однаковою картинкою, одна з карток – ціла, а інші порізані на 4, 6, 8, частин (за потреби на 12 і 26 частин).

     Інструкція: Перед тобою частини розрізаної картини. Уважно подивись і спробуй з цих частин скласти картинку.

                   Увага! Якщо дитина не справляється з завданням, їй на короткий час показують цілу картинку. Якщо дитини й після цього не може скласти картинку, варто запропонувати їй ту саму картинку, але розрізану на меншу кількість частин.

     Можливі рівні виконання завдання:

-        Дитина правильно  виокремлює елементи структури цілого, визначає зв’язки між ними. Самостійно виконує завдання з картинками, розрізаними на 6 і більше частин.

-        Дитина аналізує предмет за характерними ознаками елементів. Самостійно складає картинку, розрізану на 4 частини.

-        Дитина не аналізує окремих частин картинки, не в змозі визначити суттєві ознаки предмета. Потребує допомоги у формі підтримки і підказки. Завдання виконує лише спільно з дорослим.

-        Дитина не може визначити предмет, зображений на картинці. Дії нецілеспрямовані. Завдання не виконує.

Частина – ціле

     Мета: визначити рівень розвитку операції синтезу.

     Матеріал: картки розміром 20х15 із зображенням знайомих предметів, розрізані на частини.

                Увага! Завдання можна використовувати для дітей усіх вікових груп, але кількість частин, на які розрізано картинки, та безпосередньо лінії розрізу мають бути різними, починаючи від найпростіших варіантів до складних. На картках мають бути зображені предмети, добре відомі дітям.

     Інструкція: Поглянь, це частина картинки, на якій зображено добре відомий тобі предмет. Спробуй його впізнати.

     Можливі рівні виконання завдання:

-        Дитина самостійно визначає предмети, зображені на розрізаних картинках, встановлюючи суттєві зв’язки між елементами цілого.

-        Дитина невпевнено називає суттєві та несуттєві ознаки предметів, визначаючи їх, припускається помилок. Повторні спроби визначити предмет робить самостійно, лише потребує підтримки.

-        Дитина визначає окремі елементи предмета. Визначити предмет вона може лише за допомоги дорослого.

-        Дитина не чітко визначає елементи. Вона не може визначити предмет, не приймає допомоги дорослого.

Схоже – відмінне

     Мета: визначити рівень розвитку здатності порівнювати знайомі предмети, співставляючи уявні образи (завдання потребує здатності виділяти різні ознаки; схожі ознаки; однакові ознаки, що збігаються).

     Матеріал: аркуш із записаними парами слів (м’яч – кавун, кіт – миша, вовк – собака, тарілка – човен, береза – ромашка, людина – кінь, зима – літо, помилка – обман).

     Інструкція: Я називатиму по два слова. Ти маєш порівняти предмети, які вони означають, і сказати, чим вони відрізняються і чим схожі.

     Можливі рівні виконання завдання.

-        Дитина виокремлює суттєві і несуттєві ознаки предметів і встановлює між ними співвідношення.

-        Дитина виокремлює суттєві і несуттєві ознаки предметів, вказує на їх схожість і відмінність у перемішку.

-        Дитина порівнює поверхово, однобічно. Виокремлює здебільшого зовнішні схожі та відмінні ознаки.

-        Дитина не в змозі виконати завдання.

Склади розповідь

     Мета:

-        визначити рівень розвитку аналітико – синтетичної діяльності, рівень узагальнень, логічної обгрунтованості та чіткості суджень;

-        визначити здатність оперувати своїми уявленнями на основі аналізування та узагальнення.

-         

     Матеріал: набір з 4 – 6 сюжетних карток, пов’язаних між собою одним сюжетом.

     Інструкція: Роздивись уважно ці картинки, виклади їх послідовно, за розвитком подій. Склади за ними оповідання.

                Увага! Якщо дитина не зрозуміла завдання, можна запитати: «Яку картинку потрібно покласти першою? Другою?»

      Можливі рівні виконання завдання:

-        Дитина одразу виконала завдання.

-        Дитина виконала завдання після додаткового пояснення. Дитині інколи важко будувати фрази, часто висловлювання не пов’язані між собою.

-        Дитина виконує завдання по принципу «чи вийде», не намагається аналізувати весь набір картинок. За підказкою дорослого одразу ж механічно міняє послідовність картинок. Розповідь незв’язна, складається з окремих висловлювань.

-        Дитина не в змозі виконати завдання.

Підбери ілюстрації до казки

Завдання 1

     Матеріал: набори ілюстрацій до знайомих казок (оптимальна кількість 4 – 6 ілюстрацій до однієї казки).

     Інструкція: Роздивись уважно ілюстрації. Чи є тут знайомі тобі? До якої вони казки? Відбери всі ілюстрації до цієї казки.

Завдання 2

     Матеріал: набори ілюстрацій до знайомих казок.

     Інструкція: До яких казок тут ілюстрації? Спробуй розкласти всі ілюстрації на групи відповідно до казок.

Завдання 3

     Матеріал: набір ілюстрацій до однієї казки.

     Інструкція: Розклади картинки в такій послідовності подій, як розповідається в казці.

Завдання 4

    Матеріал: набір ілюстрацій до незнайомої дітям казки.

    Інструкція: Ось ілюстрації до незнайомої тобі казки. Розглянь їх уважно і спробуй викласти ту послідовність, що на твою думку, відображає зміст казки.

     Потім дитина прослуховує казку і перевіряє, як вона виконала завдання. Якщо дитина виявила помилку, вона може її ваправити.

     Можливі рівні виконання завдання:

-        Дитина відразу приймає завдання і виконує його самостійно. У четвертому завданні можлива одна помилка в послідовності викладання ілюстрацій, але вона обов’язково самостійно виявляє її після прослуховування казки і виправляє.

-        Дитина починає виконувати завдання після додаткового тлумачення інструкції. Потребує словесних підказок дорослого. При цьому дитина реагує на підказку самостійним виправленням помилки.

-        Дитина потребує обов’язкового повторення інструкції. Її дії дорослий повністю регламентує за допомогою наочного сюжетного плану казки: це подібний зразок, або точна копія. Дитина виконує завдання тільки з дорослим.

-        Дитина не в змозі виконати завдання.

Закінчи казку

    Мета:

    -  визначити рівень сформованості уяви;

    -уточнити наявну інформацію про рівень розвитку мислительних процесів.

     Практичний психолог упродовж 2 – 3хв. Розповідає дитині половину казки.

    Інструкція: А тепер закінчи цю казку.

-        Дитина легко приймає завдання, вигадує незвичайне закінчення, не дублюючи при цьому відомі казки.

-        Дитина приймає завдання. Закінчення добирає з знайомої казки.

-        Дитина не сприймає завдання відразу. Їй потрібна допомога, щоб усвідомити його. Виконує завдання при постійній допомозі дорослого. У дитини бідний словниковий запас, їй складно будувати висловлювання.

-        Дитина не в змозі виконати завдання.

Вигадай пригоду

     Мета:                                                                    

-        визначити рівень сформованості уяви;

-        уточнити наявну інформацію про рівень розвитку мислительних процесів.

-         

Матеріал: набір геометричних фігур.

Інструкція: вибери будь – яку геометричну фігуру. Давай пофантазуємо.Уяви собі, що це хтось живий і з ним одного разу щось трапилося.

                 Увага! Якщо дитина вагається чи розгубилася, їй можна підказати: «Це може бути хтось із дітей чи дорослих, а може бути тваринка чи казковий герой».

     Можливі рівні виконання завдання:

-        Дитина приймає завдання, у розповіді до відомих ситуацій додає певні свої нюанси, поєднує ситуації з різних казок чи оповідань, може наділяти свого героя вчинками іншого персонажа.

-        Дитина приймає завдання, але розповідь є відтворенням відомого їй сюжету з оповідань чи казок.

-        Дитина потребує додаткового тлумачення завдання, розв*язує його лише з дорослим у формі діалогу. Сюжети казок пам*ятає , але зв*язне мовлення недосконале.

-        Дитина не в змозі виконати завдання.

Програма розвитку дiтей старшого дошкiльного вiку «Впевнений старт» грунтується на засадах особистiсно зорiєнтованого, iнтегрованого, компетентнiсного, дiяльнiсного пiдходiв до розвитку, виховання та навчання дошкiльникiв, тiсної взаемодiї навчального закладу і родини у формуваннi основ їхньої елементарної життєвої компетентностi перед вступом до школи. Вона вiдображає запити практикiв і з урахуванням характеристики психологiчного вiку дiтей, кращих на сьогоднiшнiй день теоретичних здобуткiв і методичних рекомендацiй пропонує орiєнтири змiстового наповнення освiтньої роботи, скеровує педагогiв і батькiв на особистiсний розвиток дiтей за основними напрямами, органiзацiю рiзних видiв і форм трудової дiяльностi та окремо акцентує на iгровiй дiяльностi - провiдному видi дiяльностi для всього дошкiльного дитинства, незамiнному засобовi розвитку дiтей. Цим зумовлена структура Програми.

            Роздiл «Мовленневий розвиток» грунтується на комплексному вирiшеннi завдань формування звукової культури мовлення, лексичного запасу, грамматичного ладу мовлення дiтей, комунiкативних умiнь через розвиток у них зв′язного мовлення. В ньому окреслено й орiєнтовний обсяг завдань iз пропедевтики навчання елементiв писемного мовлення у пiдроздiлах «Навчання елементiв грамоти», «Пiдготовка до письма».

            Навчання елементiв грамоти.

- у межах добуквеного перiоду до навчання елементiв грамоти проводити пiдготовчу, пропедевтичну роботу iз засвоєння елементiв писемного мовлення;

-ознайомлювати з основними одиницями мовлення й навчити правильно користуватися термiнами на їх позначення «речення», «слово», «звук», «склад», «буква»;

-формувати елементарнi уявлення про слово як основну одиницю мовленнєвого спiлкування та його номiнативнi значення.Дати уявлення про слова,що не мають самостiйного значення і їх використовують у мовленнi для зв′язку слiв мiж собою.

- навчити виокремлювати iз мовленнєвого потоку речення, сприймати його як кiлька пов′язаних за змiстом слiв, якi висловлюють завершену думку;

- вправляти у подiлi речень на слова, визначенi кiлькостi й порядку слiв у них та складаннi речень iз розрiзнених слiв, iз заданим словом, у поширеннi речень новими словами. Залучати дiтей до моделювання речень за схемами речень;

- ознайомлювати зi звуками мовними і немовними. На основi вдосконалення фонематичного слуху і звуковимови формувати вмiння звукового аналiзу мовлення;

- вчити визначати на слух перший і останнiй звуки у словах, мiсце кожного звука у словi, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицiю, видiляти звук, що частiше звучить у текстi, самостiйно добирати слова iз заданим звуком у певнiй позицii. Показати залежнiсть слова вiд порядку чи змiни звукiв (кiт-тiк, карта-парта);

- формувати знання про голоснi та приголоснi мовнi звуки на основi уявлень про вiдмiнностi їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену з одного чи кiлькох звукiв, про складоутворювальну роль голосних звукiв у словах;

- вправляти у подiлi слiв на склади, орiентування на голоснi звуки, у визначеннi кiлькостi та послiдовностi складiв. Показати залежнiсть значення слова вiд порядку складiв у ньому. Вчити визначати наголошенi й ненаголошенi склади у словах, помiчати смислову роль наголосу. Вправляти у складаннi складових схем слiв та доборi слiв до заданоi схеми;

- ознайомлювати з поняттям про твердi та м′якi приголоснi звуки. Вчити виконувати на слух звуковий аналiз слiв, будувати звуковi схеми слiв iз позначок або фiшок вiдповiдно до порядку й характеристики звукiв у словах.

            Пiдготовка до письма.

- розвивати просторовi уявлення, мiння орiентуватися на площинi, сторiнцi альбому, книжки, зошита(знаходити центр, середину, правий та лiвий , верхнi  й, нижнiй краї, правий верхнiй, правий нижнiй та iншi кути)

- розвивати дрiбнi м′язи,  гнучкiсть суглобiв та моторику пальцiв і кистей рук, координацiю рухiв кистей рук та очей, окомiр у художнiй дiяльностi;

- учити правильно тримати олiвець і ручку для виконання спецiальних вправ з пiдготовки до письма;

- вправляти у спецiальних графомоторних і графiчних вправах з обведення контурiв зображень, штрихування форм рiзними способами (крапками, короткими штрихами), проведення прямих, ламаних, кривих лiнiй рiзної конфiгурацii на нелiнованiй та лiнованiй основi;

- учити впевнено рухатися на площинi, вздовж рядка, ритмiчно розмiщувати на рядку простi зображення, графiчнi елементи і вiзерунки з них.

В iндивiдуальному порядку задовольняти iнтерес дiтей до друкування букв, складiв і слiв, вимова і написання яких збiгаються.